Конспект уроку у 8 класі

Тема:  Компаративний аналіз поезії. Ставлення суспільства до поета і поезії  в творчості Т. Шевченка та М. Лермонтова

Мета: застосовуючи компаративний аналіз показати ставлення суспільства до поета і поезії, служіння народу поета-пророка; розвивати творчі й логічні здібності учнів, уміння представляти творчі напрацювання; формувати навички виразного читання, аналізу поетичного твору, роботи в групах; виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань народу, розуміння великої сили поетичного слова.

Обладнання: портрети Т.Шевченка, М.Лермонтова; презентації; картка-путівник уроку.

Тип уроку: урок позакласного читання

Епіграф:                                                                           Лиш той пророк, хто має серце чисте

                                                             І зла в народ і краплі не несе

І.Кочерга

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Духовно-естетичний момент. Оцінка емоційного стану учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з епіграфом

Уважно і виразно прочитайте епіграф до уроку.

-          Як ви розумієте ці слова ?

-          Що, по-вашому, означає вислів «серце чисте»?

-          Як ви розумієте слово «пророк»?

-          Яким ви уявляєте цього чоловіка? (словесне малювання)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Де ж ти?

Великомучениче святий?

Пророче Божий?  Ти меж нами,

Ти, присносущий, всюди з нами

Витаєш ангелом святим.

Ти, любий друже, заговориш

Тихенько-тихо про любов.

Про безталанную, про горе;

Або про Бога та про море,

Або про марне литу кров

З людей великими катами.

Заплачеш тихо перед нами,

І ми заплачемо… Жива

Душа поетова святая,

Жива в святих своїх речах,

І ми, читая, оживаєм

І чуєм Бога в небесах.

Це уривок з вірша Т.Шевченка «Мені здається, я не знаю…», який він присвятив російському поету М.Лермонтову. Я не випадково згадала цих великих, безмежно талановитих митців, адже саме про них ми з вами будемо сьогодні говорити на уроці.      

ІV. Повідомлення теми і мети

  Тема уроку «Ставлення суспільства до поета і поезії 

в творчості Шевченка та Лермонтова»

Наше завдання на уроці проаналізувати поезію двох геніїв слова українського та російського народів з однойменною назвою «Пророк»;

визначити тему та ідею поезії;

порівняти ставлення авторів до теми поета і поезії в суспільстві;

визначити художні засоби, які використовують митці.

V. Основний зміст уроку

1. Ознайомлення з біографією письменників

(дослідження життєвих шляхів учні проводять вдома, представляють презентації)

2. Слово вчителя.

            Т.Шевченко і М.Лермонтов народились одного року, 1814. Один – дворянин, другий кріпак, та в обох невблаганна смерть забрала спочатку матір, а потім і батька. В обох натури творчі і вразливі, унікальний талант гострий розум. Не судилося їм зазнати щастя подружнього життя, продовжити свій родовід.

            Поезія була їхньою дружиною, твори – улюбленими дітьми. Доля обдарувала чудодійним даром слова, художнім хистом. Нескореними були за життя, нескоренні пішли у вічність. Вони закликали сучасників отямитись. Боролися з царизмом, перебували на засланні. Поети мали що сказати, і мали мужність це говорити. Їхні вірші з однаковою назвою «Пророк» - заклик до сучасників. А зараз давайте познайомимось з їхніми поезіями.

3. Виразне читання поезії Т.Шевченка «Пророк»

4. Слово вчителя з елементами бесіди

- Які у вас враження від поезії?

-  А кого з «великих українців»  називають пророком? Чому?

Для підтвердження ваших слів я хочу зачитати вам слова Панаса Мирного: «Шевченкова слава все більше і більше зростала. Це вже був не Кобзар, що виспівує долю рідного народу, а український пророк, що проповідував людям любов, правду і братерство»

- Для чого Господь послав пророка до людей?

- Як суспільство до нього поставилося?

- Як Господь покарав «рід лютий і жестокий»? Чи заслужена ця кара?

- Визначте тему поезії.

Ця тема є вічною. Давайте пригадаємо, що означає вислів «вічна тема». (відповіді дітей). Так до цієї теми зверталися як українські письменники, так і світові — це і І.Франко, І.Кочерга, І.Куліш, Митрофан Довгалевський, О.Пушкін, В.Маяковський, Горацій, Гете, Гердер, Фіхте, Гегель  і М.Лермонтов

5. Виразне читання поезії М.Лермонтова «Пророк» (в оригіналі)

6. Слово вчителя з елементами бесіди

- Яке враження викликав у вас цей твір ?

Твори Лермонтова  українською мовою перекладено багатьма  письменниками, але ми з вами сьогодні познайомимось з Миколою Зеровим та його перекладом.

7. Повідомлення учениці про М.Зерова

8. Виразне читання поезії М.Лермонтова «Пророк»

9. Слово вчителя з елементами бесіди

 - Чи вдало М.Зеров передав зміст та ідею поезії?

 - Чи подібний цей твір до Шевченкового «Пророка»?

- Що в цих віршах спільне, а що відмінне?

Давайте детальніше розглянемо ці поезії і порівняємо їх.

10. Робота з таблицею «Компаративний аналіз поезії»

-          Яку назву мають вірші Т.Шевченка і М.Лермонтова?

-          Назвіть героїв поезії Т.Шевченка, М.Лермонтова.

-          Як виражено ставлення суспільства до поета в поезії в обох творах?

-          Знайдіть у творах слова, що підтверджують вашу думку.

-          Яка  мета пророків у суспільстві?

-          Які відчуття були у народу стосовно поетів-пророків?

-          Люди, що мають за мету «скрізь любов вістити», «Святую правду возвістить» - це дар Божий чи кара?

-          Чому ж народ так жорстоко повівся з ними?

-          Чи заслуговує таке суспільство на великих митців?

-          Чи є, на вашу думку, якісь історичні передумови до написання цих творів?

-          Які художні засоби використовують митці у своїх поезіях?

	Тарас Шевченко	Михайло Лермонтов
Назва вірша	«Пророк»	«Пророк»
Герої	Пророк (поет) і люди «лукаві»	Поет і суспільство
Ставлення до поета	«Полюбили Того пророка», «На стогнах каменем побили»	«А темний люд на мене зняв Озброєну камінням руку »
Мета митця	«Свою любов благовістить, Святую правду возвістить»	«Я скрізь любов вістити став І правди чистої науку»
Ставлення до пророка	«Роде лютий і жестокий»	«як зігнули його зневага і проклін»
Художні засоби
метафори	«Слова його лились, текли  І в серце падали глибоко!»; «Пожерли жертву» «Замерзлі душі»	«Сторінки злості й зопсуття Скрізь увижають віщі очі»; «І зорі слухають мене І сиплють радісне проміння»
порівняння	«Неначе праведних дітей;  «Мов на звірей тих лютих, диких»	«Как птицы»
епітети	«Святую правду»; «Дніпро широкий»; «Господнюю святую славу»; «Господь великий»;  «Глибокі тюрми»	«всевідання пророче»; «темний люд»; «Господнім даром»; «слову вічного»
архаїзми	«Вомісто кроткого пророка»	«Бог гласит его устами»
інверсія	«Огнем невидимим пекли Замерзлі душі»	«Відколи вічний дав суддя Мені всевідання пророче, Сторінки злості й зопсуття Скрізь увижають віщі очі»

VІ. Узагальнення та систематизація знань

1. Робота в групах

1 група – Вірші Шевченка і Лермонтова з однаковою назвою «Пророк» - заклик до сучасників. Доведіть свої міркування стосовно цієї фрази.

2 група – Дайте відповідь на питання. Чи нерозуміння суспільством поета має трагічні наслідки і для кого – для поета чи суспільства?

2. Презентація роботи в групах.

VІІ. Підсумок уроку

1. Продовж речення

-          На уроці я зрозумів-(ла)…

-          Мені дуже сподобалось…

-          Я навчився-(лась)…

-          Мене вразило…

-          Я ставлюсь до поезії...

-          Мені найбільше сподобалось працювати над ...

-          Я сьогодні відкрив-(ла) для себе ...

-          Найскладнішим для мене було ... .

2.      Оцінювання учнів

3. Духовно-естетичний момент. Повторна оцінка емоційного стану учнів.
4. Вправа “Побажай успіху друзям”.

Народна мудрість говорить: “Разом і батька легко бити”. Об'єднуйтеся — усі перешкоди подолаєте!

           

VІІІ. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру на тему «Чи потрібні пророки сучасному суспільству?»